Вівторок, 12.11.2019, 02:46Вітаю Вас Гість | RSS

ЗАПОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ
ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ № 87

Меню сайту
Категорії розділу
Олімпіади, конкурси, змагання [40]
Національно-патриотичне виховання [45]
Свята [14]
Безпека життєдіяльності [35]
Розвиток школи [19]
Концерти [0]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 39
Статті
конкурс Конкурси вчителів Екологічний вектор вакансії
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Перспективний план розвитку школи


Перспективний план розвитку загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 87 
на 2014 - 2019 р.

Назва Зміст
Тип програми Перспективний план розвитку
Підстава для розробки плану Необхідність удосконалення якості освітніх послуг, які надає заклад, вироблення освітньої та наукової стратегії з урахуванням якісних змін у державі
Нормативно-правова база Конституція України;
Закони України:
«Про освіту»;
«Про загальну середню освіту»;
«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»;
«Про молодіжні та дитячі громадські організації»;
«Про охорону дитинства»;
Національна Програма «Освіта України ХХІ століття»;
Національна доктрина розвитку освіти;
Національна Програма «Діти України»;
Державні стандарти початкової, базової і повної загальної середньої освіти;
Конвенція про права дитини.
Мета Формування в учнів стійких переконань щодо необхідності свідомого ставлення до власного здоров'я та його збереження, що передбачає в першу чергу оволодіння системними знаннями про здоров’я, формування умінь та навичок формування й зміцнення власного здоров’я.
Завдання забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до організації навчального процесу, психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному етапі розвитку;
проведення постійної діагностики стану здоров’я та заходів щодо формування здорового способу життя школярів;
впровадження методик і технологій здоров’язберігаючого, здоров’яформуючого, здоров’язміцнюючого змісту;
підвищення ефективності використання всіх предметів навчального плану для формування компетентного ставлення до власного здоров'я учнів;
залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до спільної роботи щодо формування в учнів здорового способу життя.
Термін реалізації 2014-2019 р.
Етапи реалізації Діагностично-концептуальний (2014-2015 н.р.)
Організаційно-прогнозуючий етап (2015-2016 н.р.)
Формуючий етап (2016-2018 н.р.)
Узагальнюючий етап (2018-2019 н.р.)
Ресурсне забезпечення Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів школи;
Залучення фахівців вищих навчальних закладів, державних та громадських організацій у якості консультантів;
Розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів (цільових соціальних проектів, інвестицій, благодійних внесків тощо);
Підвищення ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів.
Структура Інформація про школу;
Аналіз стану та прогноз тенденцій зміни соціального замовлення;
Опис місії, цілей і завдань розвитку;
Концепція розвитку навчального закладу на 2014-2019 р.;
Цільові проекти;
Моніторинг ефективності.
Проблемна тема «Впровадження здоровязберігаючих технологій в навчально-виховний процес».
Очікувані результати Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;
Підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-педагогічними знаннями та вміннями, володіння інноваційними прийомами навчання та виховання учнів);
Зменшення кількості захворювань;
Зміна ставлення до здоров'я учнів та педагогів;
Створення позитивного іміджу школи в соціумі міста, підвищення її конкурентоздатності.
Показники ефективності Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя;
Виховання власної культури здоров’я;
Зростання позитивного іміджу навчального закладу та конкурентноздатності школи на ринку освітніх послуг;
Збільшення контингенту учнів.
Контроль, корекція та оцінювання Системний моніторинг реалізації розвитку плану та її фінансування;
Участь батьків і громадськості в незалежному оцінювання якості освіти.

Концепція розвитку школи

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси, такі напрями розвитку суспільства, як глобалізація, демократизація, розпад союзу країн ядерного блоку, створення єдиного інформаційного простору тощо. Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.

Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Нового Державного стандарту освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні здорового покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя.

Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Сьогоднішня соціальна ситуація диктує потребу у випускнику школи, який володіє засобами та ресурсами збереження та розвитку себе як особистості, який адекватно реагує на зміни в суспільстві. Замовлення суспільства до освіти полягає в потребі до творчої особистості, яка вміє самовдосконалюватися; здатна, реалізуючи себе, розв'язувати проблеми суспільства; яка вміє застосовувати знання та навички в оточуючому середовищі, яке постійно змінюється; може стати успішним в своїй обраній діяльності. Це передбачає побудову такого освітнього простору, в якому кожен учень може самовизначитися, знайти свою професію та себе в ній , прожити в школі ситуацію успіху в розв'язанні навчальних проблем.

Однак, необхідно розуміння, що нова якість освіти, яка забезпечила б розвиток сучасного суспільства, може бути досягнута лише при створенні певних умов організації такого навчально-виховного процесу, який не зашкодить здоров’ю дітей та молоді і буде спрямований на збереження, зміцнення і формування здоров’я учасників навчально-виховного процесу. А це вимагає від педагогів застосування своєрідних підходів в освіті і виховання на основі здоров’язбереження.

Завжди вважалося, що спільним благом суспільства є турбота про людину, уміння любити ближнього, а головною цінністю суспільства — життя та здоров'я людини. Стан здоров'я населення є важливим показником розвитку суспільства. А тому турботі про здоров'ялюдини, мотивації на здоровий спосібжиттяприділяють велику увагу в усьому світі. І ця турбота має стати першорядною за значущістю.

Наслідком науково-технічногопрогресу є те, що людина дедалі менше займається фізичною працею, а дитина – тимбільше. Головними вадами ХХІ століття стає накопичення негативних емоцій без фізичного розвантаження, переїдання і гіподинамія. Останнім часом активно піднімається питання низької активності дітей і підлітків, що загрожуєї хньому психічному і фізичномуздоров’ю. На думку фахівців, сучасні діти недостатньо рухаються, їхні рухи одноманітні, не всі групи м’язів залучаються до руху, і така активність не дає великої користі. Проблема здоров’я учнів вийшла сьогодні з розрядупе дагогічних і знайшла соціальне значення, тому основою діяльності і здоров’язбереження стала модель, де пріоритетом є турбота про збереження здоров’я вихованців і вчителів. На жаль, у свідомості значної частини населення відсутні такі цінностіжиття як пріоритет здоров'я та мотивація на здоровий спосіб життя, що призвело до:

  • народжуваності ослаблених дітей;
  • зростання захворюваності дітей дошкільного та шкільного віку;
  • розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу й туберкульозу;
  • поширення наркотичної та алкогольної залежності серед населення.

Збереження та зміцнення здоров'я молодого покоління можливе лише за умов посиленої роботи і координації та інтеграції зусиль держави і громадськості:

  • реалізації конституційних прав та свобод громадян нашої держави;
  • виконання Державних та національних програм, Указів Президента України, Постанов Кабінету МіністрівУкраїни, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я, утвердження здорового способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД та інші небезпечні хвороби, вживання наркотичних речовин серед дітей та учнівської молоді.

Збереження та зміцнення здоров’я дітей і підлітків має виключне значення для сучасної школи. І хоча освітня функція школи залишається провідним аспектом її діяльності, важливим чинником в оцінці рівня і якості навчання стає стан здоров’я школярів.

Для досягнення нових цілей освіти школа обирає для себе стратегічну ідею - розвиток здоров’язберегаючої компетентності школярів, збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

Для формування навичок здоров’язберегаючої компетентності необхідно створити умови для розвитку основних її складових. Тому знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище, центром якого буде – Школа сприяння здоров’ю. Однак слід зазначити, що поняття "здоров’язберігаюча” можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу – учнів та вчителів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язберігаючою. Поняття "здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Під здоров’язберігаючими технологіями ми розуміємо:

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної "вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.

  • інтелектуальної компетентності  і її розкриття (вміння та навички, які формуються у учнів в процесі предметного розуміння і які спонукають до появи високого рівня "особистісного знання", які використовуються для розв'язку нестандартних ситуацій);
  • ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);
  • культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень в змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших та знайти оптимальне рішення).

Комплексна програма здоров’я, що запроваджується в дитячому колективі, складається з таких компонентів:

  • фізичне виховання;
  • шкільна медична служба;
  • служба харчування;
  • служба здоров'я персоналу школи;
  • шкільна психологічна служба;
  • соціальні служби;
  • участь батьків та громадськості.

Класні керівники , які працюють над цією проблемою в цьому році  (учасники ТГ з цієї проблеми) доповнюють зміст здоров'язберігаючих технологій поняттям "здоров’язберігаючі заходи" і реалізують їх через:

  • "Дні здоров'я" та туристичні походи;
  • шкільні спортивні свята;
  • бесіди про здоров'я з учнями;
  • бесіди про здоров'я з батьками;
  • вітамінізацію;
  • факультативи з проблем здоров’я та здорового способу життя;
  • ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо.

Тому в основі управлінської діяльності, необхідної для реалізації даної програми, лежить вирішення наступних завдань:

  • Вивчення стану проблеми управління розвитком здоров’язберігаючого середовища в освітньому процесі в педагогічній теорії і практиці;
  • Визначення теоретико-методологічних підходів вирішення даної теми;
  • Розробка технології управління процесом розвитку здоров’язберігаючого середовища з наступним визначенням її ефективності.

Рішення даних завдань на управлінському рівні забезпечить  можливість створення умов, за яких можна перебудовувати педагогічну діяльність, орієнтуючи її на підвищення якості освіти без втрат у здоров'ї, як учнів, так і самих педагогів (тільки здоровий учитель може виховати здорову учня), і формування мотивації учнів до ведення здорового способу життя.

План реалізації Концепції:

  1. Діагностично-концептуальний (2014-2015р.) спрямований на визначення об’єкту, предмету, мети, завдання і етапів дослідження, розробку загальної програми й індивідуальних планів роботи;.
  2. Організаційно-прогнозуючий етап (2015-2016р.) передбачає вивчення та аналіз необхідних умов (кадрових, організаційних, матеріально-технічних, фінансових), інформаційних джерел, проведення випробування  методик навчання, проведення медогляду учнів і вчителів, аналіз листків здоров’я, моніторинг стану фізичного, психічного і духовного здоров’я учнів і вчителів.Створити умови, щоб навчальний заклад став системою забезпечення гармонійного розвитку фізичного і психічного (духовного) здоров’я дитини.
  3. Формуючий етап (2016-2018 н.р.) спрямований на створення умов, щоб навчальний заклад став системою забезпечення гармонійного розвитку фізичного і психічного (духовного) здоров’я дитини.Здійснення  моніторингу ефективності впровадження різних типів здоров’язберігаючих технологій.
  4. Узагальнюючий етап (2018-2019 р.) спрямований на кількісний і якісний аналіз результатів , порівняльний аналіз показників діяльності школи, описання та оформлення ходу і результатів, здійснити самоаналіз діяльност школи як «Школи сприяння здоров’ю»

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • якщо спадковість та медицину школа не може змінити, то на формування здорового способу життя,  виховання екологічної культури ми можемо вплинути.
  • складовими здорового способу життя є усвідомлення цінності здоров’я, відсутність шкідливих звичок, доступ до раціонального харчування.

Шляхи реалізації програми

Реалізуючи програму «Школа сприяння здоров'ю», необхідно організувати діяльність за двома напрямками.

Перший напрямок передбачає організацію навчально-виховного процесу відповідно до умов, що сприяють всебічному розвитку дитини, отримання ним високого рівня знань при збереженні його здоров'я. 
На уроках і в позаурочній роботі застосовуються здоров'язберігаючих технологій, в основі яких общеклассной взаємодія і мікрогрупповой робота.

Для цього в школі є хороша матеріальна база для проведення заходів з оздоровлення та збереження здоров'я учнів і працівників школи, а саме: спортивний зал, обладнаний майданчик, ігровий майданчик для дітей, тренажерний зал, зал психологічного розвантаження, медичний кабінет, планується функціонування  кабінету ЛФК.

Навчально-виховний процес школи необхідно подавати двома блоками: навчально-педагогічним та оздоровчо-виховним:

Навчально-педагогічний блок ставить перед собою мету: 

  • Створення умов для комфортного відчуття дитини в школі, для його повноцінного розвитку, для збереження його здоров'я (I-IV класи); 
  • Створення умов для пізнання своїх психічних, фізіологічних, психологічних та розумових здібностей, розуміння сутності здоров'я, здорового способу життя і використання цих знань для вирішення проблем свого здоров'я та розвитку (V-IX класи); 
  • Надання допомоги у виробленні способів здорового способу життя і навчання управлінню станом свого психічного, фізичного і морального здоров'я (X-XI класи). 

 Оздоровчо-виховний блок повинен прагнути 

  • Залучати учнів до занять фізичною культурою і спортом,
  • Пропагувати здоровий спосіб життя,
  • Створювати умови для нормального фізичного розвитку учнів,
  • Розвивати органи учнівського самоврядування.

Другий напрямок включає в себе комплекс оздоровчо-виховної роботи з усіма учнями. 
З метою підвищення їх рухової активності:

  • Прогулянки на свіжому повітрі після закінчення уроків,
  • Спортивні години, заняття хореографією,
  • Відвідування дітьми спортивних секцій,
  • Динамічні паузи, фізкультхвилинки на уроках у всіх класах,
  • Ігри, на розвиток координації рухів, на миттєву реакцію, розвиваючі окомір, на розвиток уваги, на розвиток пам'яті, розвиваючі спостережливість, артистичні ігри на уяву просто веселі ігри і забави, ігри-жарти, ігри-хвилинки.

Працюючи за програмою «Школа сприяння здоров'ю», педагогічний колектив, учні та їхні батьки мають реальну можливість зберегти здоров'я кожного школяра, а значить, сприяти вирішенню навчально-виховних завдань.

Можливі ризики:

  • недостатність виділених та залучених коштів для реалізації основних напрямків Перспективного плану  розвитку;
  • зниження мотивації педагогів, батьків, учнів щодо заходів з реалізації основних напрямків Перспективного плану розвитку;
  • втрата актуальності окремих пріоритетних напрямків;
  • недостатнє розуміння батьківської громадськості стратегічних завдань розвитку школи.

Шляхи розв'язання:

  • внесення змін та доповнень до Перспективного плану розвитку;
  • розробка та реалізація цільових програм, проектів;
  • додаткове залучення позабюджетних джерел фінансування;
  • підвищення ступеня відкритості школи, висвітлення діяльності педагогічного колективу в ЗМІ, на сайті школи, у звіті директора перед громадськістю. 
Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту